*Приміщення було тісним і душним, пахло сирістю, повітря було понизане гнітючістю, брудні скатертини світилися дірками на низеньких столиках... З-під барної стійки виглядали пусті пляшки з-під пива і Совєтскої горілки... А на самій барній стійці були граньоні стакани з Кривавою Мері... І то був не просто таматний сік, то була справжня, запечена і брунатна, кров. Із стелі звисали липкі стрійки мухоловок. На стіні тішився пожовклий і красномовний портрет Че Гевари. У старому патіфоні грав хардкор.*