Вітаю вас у моїй хатинці на хмарині! *Сонце яскраво світило над головами, але не било в очі - це були якісь чари, сонце ніколи не було б таким лагідним до очей без них. Підлога, якщо поверхню хмарини можна було назвати так, здавалося була припорошена теплим снігом, дух захоплювало від такої висоти, небо було бездоганно чистим, як кришталь, надиво чистим навіть у найшаленіший дощ. Поглянувши вниз, себе можна було побачити у сірих калюжах, в яких були ті ж Небеса... Небеса у калюжах! Здається Небо тут було скрізь!*
[b]Привіт Женя) Гарні у тебе небеса..... а яка це хмаринка по рахунку? ну просто цікаво) Дружите с умным, ибо друг дурак Порой опаснее, чем умный враг.
